Перезимований урожай – збирати чи залишити?

Аграрії інколи змушені збирати зернові культури навесні, якщо восени жнива були ускладнені несприятливими погодними умовами (тривалі дощі, ранні заморозки, снігопади). Такий урожай називають перезимованим зерном, і його збирання має свої особливості, які ми розглянемо в рамках цієї статті.

Весняне збирання зернових – це вимушений захід, який завжди супроводжується економічними втратами. Однак іноді це єдиний спосіб хоча б частково зберегти врожай.

Уборка перезимованого в полі врожаю має ряд особливостей, оскільки зерно піддається впливу вологи, морозу, льоду та можливому ураженню пліснявою. Для прийняття рішення про проведення весняного збирання необхідно звернути увагу на наступні фактори.

Збирання перезимованого урожаю: основні фактори для прийняття рішення щодо його проведення.

1. Вид сільськогосподарської культури, що підлягає збиранню.

• Зернові культури (пшениця, ячмінь, овес, кукурудза). Якщо врожай залишився в полі на зиму, його якість, найімовірніше, значно погіршилася через перепади температур, опади та можливе ураження грибковими хворобами. Навесні зерно може прорости або згнити, що зробить його непридатним для продовольчого чи фуражного використання. Однак, якщо зима була м’якою та сніжною, частину врожаю ще можна зібрати, хоча й із великими втратами.
• Олійні культури (льон, соняшник, ріпак) гірше зберігаються взимку, оскільки підвищена вологість та морози роблять насіння непридатним для переробки. Весняний збір можливий, але олія буде низької якості.

2. Стан культури перед збиранням.

•  Оцінка посівів: необхідно провести аналіз поля, щоб визначити, яка частина врожаю збереглася. Зерно може бути пророслим, запліснявілим або мати підвищену вологість.
•  Вологість зерна: навесні зерно вбирає багато вологи, і його вологість може досягати 30–40%. Для зберігання потрібне термінове досушування до 13-14%.
•  Якість зерна: високий відсоток битого, щуплого, пророслого зерна. Для фуражного використання воно ще може підійти, але для продовольчого – ні. Існує ризик зараження грибковими токсинами (наприклад, фузаріозом), тому бажане лабораторне тестування.

 3. Агротехнічні особливості збирання:

• використовуються комбайни із зниженою швидкістю руху та регульованим очищенням, оскільки зерно ослаблене;
• збирання проводять у суху погоду, щоб уникнути додаткового намокання;
• якщо поле заросло бур’янами, може знадобитися попереднє скошування;
• для збирання перезимованого врожаю ефективно застосовується очісуюча жниварка, яка мінімізує втрати та підвищує ефективність збору. Вона знімає лише колоси або насіння з рослин, залишаючи стебла на полі.

 4. Необхідність післязбиральної обробки. Перезимований урожай потребує швидкого просушування та сортування. Якщо зерно непридатне для корму через плісняву, його можна використовувати як органічне добриво або біопаливо.

Висновки:

1. Перезимовані культури рідко бувають якісними – їх можна використовувати переважно як фураж або зовсім списати. Збирання слід проводити обережно, враховуючи економічну доцільність.
2. Під впливом надмірної вологи та перепадів температур в осінньо-зимовий період зерно може втратити якість, існує ризик його ураження. Щоб точно визначити якість зерна, перед початком збирання слід провести лабораторні аналізи. Для цього потрібно відібрати репрезентативні зразки зерна з різних ділянок партії та передати їх до акредитованої лабораторії, що спеціалізується на визначенні мікотоксинів.
3. Застосування двобарабанної очісуючої жниварки «Слов’янка УАС» – найкращий варіант для збирання перезимованого зерна, адже вона зменшує втрати, знижує вологість вороху та зменшує засміченість. Це особливо важливо за складних весняних умов.

 

Наш експерт: к.т.н., доцент кафедри оптимізації технологічних систем ДБУ Пахучий О.М.