Збирання льону олійного: традиції та альтернатива

У нинішній час спостерігається стійкий інтерес до вирощування льону олійного. Це зумовлено двома основними чинниками: попитом на льняну олію, яку застосовують у виробництві лакофарбових покриттів, лінолеуму, харчових продуктів, лікарських препаратів тощо, і високою рентабельністю вирощування льону. За даними науковців [3], 1 га посівів льону олійного забезпечує такі ж економічні показники, як 1 га посівів озимої пшениці з урожаєм не менше 40 ц/га.

На думку льонарів-практиків, вирощування льону олійного не дуже відрізняється від вирощування інших культур. Ця культура добре реагує на гербіцидний захист, характеризується невеликим виносом поживних речовин з ґрунту, добре розпушує ґрунт і є чудовим попередником для пшениці. Однак збирання льону, яке завершує технологічний цикл польових робіт, пов’язане із суттєвими труднощами. Як відзначають фахівці, складності у збиранні льону олійного пов’язані передусім з біологічними особливостями культури. Виділимо дві з них. По-перше, льон – не тільки олійна, але й прядивна культура. У корі рослини від основи до верхівки стебла розташовані міцні на зріз і розрив луб’яні пучки [1, с. 295]. Ці пучки надають міцності стеблу, і для його зрізання потрібно значно більше зусиль, ніж, наприклад, при скошуванні пшениці. Кожен пучок складається з великої кількості окремих витягнутих елементарних волокон. У процесі механічної обробки луб’яні пучки розпушуються, оголюючи кінчики елементарних волокон. При взаємодії волокон з робочими поверхнями, які мають виступи чи велику шорсткуватість, відбувається зчеплення волокна з поверхнею і подальше наростання шару волокна. Завдяки великій тонкості волокна здатні проникати в дуже маленькі зазори й закупорювати їх. Крім того, розпушені волокна у вигляді паклі (клоччя) перешкоджають вільному проходженню крізь них, наприклад, насіння. По-друге, до моменту повного дозрівання 75 % коробочок стебел рослини ще мають підвищену вологість 40 % та більше [4]. При такій вологості соломи косити її можна, але вимолотити важко через регулярне забивання молотильного апарату вегетативною масою і зволоження стиглого насіння. Зазначені особливості є основними причинами проблем, що виникають при збиранні льону класичними жниварками. Класична система збирання передбачає спочатку весь вирощений урожай скосити, а потім обмолотити в комбайні. Тобто під час збирання льону олійного солому, яка здебільшого не має ніякої цінності для подальшого використання, скошують і подають у комбайн лише для того, щоб вимолотити з коробочок насіння. При цьому на її зрізання, транспортування, деформування, сепарування витрачають пальне, для її підсушування виконують десикацію. До того ж збирання супроводжується рядом технологічних труднощів. Звідси висновок: для збирання льону класична технологія неефективна. Але чим тоді її замінити? Віповідь проста і давно відома. Не потрібно скошувати солому. Обмолочування необхідно виконувати на корені без зрізання стебел, наприклад, за допомогою жниварок очісуючого типу.

Очісуюча жниварка являє собою пристрій (рис. 1), призначений для обмолочування рослин на корені без зрізання стебел.

Рис. 1. Схема двобарабанної жниварки очісуючого типу «Слов’янка УАС»

Жниварка включає в себе раму, на якій змонтовано очісуючий барабан, бітер-відбивач і шнековий транспортер. Обидва барабани оснащені гребінками. Передній барабан призначений для відбивання зерен і транспортування їх у шнекову порожнину. Очісуючий барабан виконує функцію безпосереднього обчісування рослин на корені.

Обертання обох барабанів назустріч один одному сприяє створенню вакуумного ефекту, необхідного для вирівнювання стебел рослин у зоні очісування. Робоча зона барабанів і шнека закрита кожухами, які запобігають втратам зерна (насіння). Жниварка агрегується з комбайнами шляхом навішування на похилу камеру комбайна.

Принцип дії жниварки полягає в обмолочування рослин на корені шляхом їх очісування гребінками, розташованими на очісуючому барабані жниварки. При цьому стебло рослини захоплюється гребінками і протягується крізь щілину між їх зубцями, звільнюючись від зерна (насіння). Утворена в такий спосіб маса, яка на 80 % складається з вільного зерна (насіння), під дією сил інерції та повітряного потоку переміщується до шнекового транспортера і похилою камерою подається в комбайн для остаточного домолочування і сепарації.

Порівняємо збирання льону олійного класичним способом та шляхом обмолочування на корені без зрізання стебла з погляду труднощів, які виникають під час збирання.

	Класичне збирання прямим комбайнуванням	Очісуюча технологія збирання
Передзбиральна десикація	Нерівномірне дозрівання насіння і висока вологість стебел змушує перед збиранням льону прямим способом проводити його десикацію. Як відзначають практики, робити десикацію потрібно не відразу на всіх площах, а поступово по ходу збирання, оскільки в міру висихання стебел якість скошування й обмолочування погіршується через здерев’яніння стебел та відокремлення луб’яних волокон [2]. Слід відзначити, що десикація як агротехнічний прийом досить дорогий, тим паче якщо його потрібно виконувати за декілька заходжень. Крім того, при високих вимогах до якості насіння хімічна обробка рослин суттєво впливає на їх закупівельні ціни. Таким чином, десикація як технологічна операція не лише затратна, але й пов’язана зі зменшенням виручки від реалізації насіння, що в сукупності зменшує дохідність від вирощування культури.	Якщо перед збиранням прямим способом коробочки на 75 % стиглі, то необхідності в цій операції немає. Вологий стеблостій після очісування залишається в полі, у молотарку не потрапляє, насіння не зволожує. Тож навіщо додаткові затрати? Але якщо необхідно вирівняти вологість насіння, то десикацію можна виконати. Вона ніяк не вплине на якість очісування.
Різальний апарат жниварки	Якщо між різальними сегментами і пальцями є зазори, то під час скошування вони забиваються паклею, призводячи до зупинки чи поломки жниварки. Очищення або ремонт коси займає багато часу, спричиняє простій комбайна і збільшення строків збирання. Якщо сегменти недостатньо гострі, то під час скошування відбувається не стільки зрізання стебел, скільки їх м’яття. Через це деякі стебла залишаються в поле нескошеними. Такі втрати можуть досягати 15 % від біологічного врожаю. Крім того, навантаження на сегменти і пальці зростають, що призводить до поломок різального апарату. Тому при підготовці до збирання рекомендовано встановлювати на жниварку нову косу, що само по собі недешево [2]. Скошена солома часто намотується на мотовило, і його доводиться чистити від соломи, що призводить до простоїв комбайна	Проблем не виникає завдяки іншому принципу дії жниварки. При правильній експлуатації очісуючої жниварки втрати стебел з неочесаними коробочками фактично відсутні.
Шнек жниварки	При відокремленні від соломи великої кількості луб’яних волокон, що характерно для пересохлого стеблостою, волокно може намотуватися на шнек, особливо в зоні дії пальчикового механізму, і призводити до зупинки комбайна. Очищення шнека від волокна – процес трудомісткий, що займає багато часу та спричиняє простій комбайна і затягування строків збирання.	Очесана маса містить невелику кількість соломи, тому намотування соломи на шнек – явище рідке. Найчастіше таке може відбуватися, якщо коренева система льону погано тримається в ґрунті й окремі стебла не очісуються, а смикаються.
Похила камера	На практиці трапляються випадки, коли луб’яні пучки намотуються на ведучі зірочки планчастого транспортера до такої міри, що не витримують і рвуться ланцюги транспортера. Така поломка спричиняє тривалий простій комбайна, а також збільшення строків збирання.	У похилій камері при переміщенні очесаної маси проблем не спостерігали.
Молотильний апарат барабанного типу	У цьому механізмі комбайна найчастіше проявляються проблеми, пов’язані зі збиранням льону. Одна з них пов’язана з невимолотом насіння з коробочок. Тому на практиці для обмолочування льону використовують більш жорсткі режими. Зменшують зазори в підбарабанні, збільшують число обертів барабана. Це дозволяє покращити вимолочуваність, але призводить до травмування і навіть дроблення насіння. Як наслідок, якість насіння погіршується, а разом з нею і закупівельні ціни. Як відзначають спеціалісти, жорсткі режими роботи молотарки і висока міцність соломи створюють великі навантаження на елементи конструкції, що призводить до їх деформації та руйнування. Крім того, інтенсивний вплив на стеблостій робочих органів молотарки сприяє виділенню луб’яних волокон, які намотуються на барабан і зупиняють його роботу. Очищення барабана від намотаних луб’яних волокон трудомістке, призводить до тривалих простоїв комбайна, суттєво збільшує строки збирання. Відомо, що накопичена пакля в результаті інтенсивного тертя може спричинити займання (загоряння) комбайна.	Оскільки при очісуючій технології збирання льону солома в молотарку не потрапляє і в ній виконується тільки домолочування очесаної маси, то необхідності в жорстких режимах обмолочування немає. Завдяки цьому насіння не травмується, а навантаження на конструктивні елементи молотарки мають допустимі межі.
Соломотряс	Головна проблема в цьому пристрої пов’язана з невитрушуванням насіння льону. Через  жорсткі режими обмолочування утворюється чимала кількість спушеного луб’яного волокна (паклі). Пакля (через погану проникність для насіння) перешкоджає витрушуванню насіння на решітний стан. Втрати насіння з цієї причини досягають 10 % і більше [4].	Основна маса вільного насіння після обмолочування на корені через підбарабання потрапляє на транспортную дошку і далі на решето. Тому на соломотряс вільне насіння потрапляє в мінімальній кількості. Тож втрати насіння від невитрушування відсутні.
Пожнивні рештки	У тому разі, якщо солому після збирання залишають у полі, то при посіві наступних культур вона є великою завадою (перешкодою) для сіялок будь-якого типу, бо луб’яні волокна роблять непрацездатними навіть дискові сошники. Чимало часу йде на їх очищення від паклі в умовах обмеженості строків посіву.	Солома, яка виходить з комбайна, містить дуже маленьку кількість паклі, й останнє не має негативного впливу при роботі сіялок з дисковими сошниками. Очесана стерня також не заважає сівбі.

Таким чином, застосування очісуючої технології збирання льону дозволяє уникнути багатьох труднощів, які характерні для класичної технології збирання. Одночасно із цим збирання льону жниварками очісуючого типу супроводжується такимими перевагами:
– зниження втрат урожаю з 30 % до 3 %;
– зростання продуктивності 1,7 - 2 раза;
– економія пального на 40 - 50 %.